(с)
Ви знаєте чому провідник збирає білети у потязі? Не просто забирає, а тримає їх у себе і віддає аж при висадці? Це питання турбувало мене давно, та якось не попадалися говірки провідники. А сьогодні провідниця виявилася балакуча.
- Ну як чому? Є така інструкція, шоб КРУ та інші перевіряльники могли перевірити скільки у мене людей у вагоні.
- А нашо перевірять?
- Ну як нашо? Шоб я нікого не посадила на вільне місце.
- І не садите?
- Ну як не саджу? За зарплату в дві п'ятсот не розженешся. Саджу.
- Так а контроль?
- Так ділюся. Прийшли, глянули шо у мене має буть п'ять вільних місць, і одразу "перевіримо"? Ну коли я лівака не брала то спокійно, мовляв, перевіряйте. А якшо є - то ділюся. Загалом різні схеми бувають: дехто місячну таксу платить і тоді вони не ходять, дехто як я, по факту.
- І скільки контролюючих органів?
- Ну у нас начальник потяга, КРУ наше, Укрзалізниці, і ще є з мінтранспорту, якось вони там називаються...
- Не мало. І з усіма ділишся?
- Ну я в основном з КРУ та начальником. Ті далі рішають.
- А я можу білет вам не давать?
- Можете, то я вам чесно скажу, що в теорії вночі до вашого купе може завітать перевірка. Та й немає такого, всі ще з СРСР звикли. Ви перший хто спитав.
- Ну а що, не можна інфу з кас отримати скільки пасажирів?
- Та думаю можна, тільки так простіше, то один департамент, це інший.
- Виходить кормимо купу контролерів, які тупо працюють на свій карман?
- Ну власне.
- І який вихід, на вашу думку?
- Та все просто. Якби я мала можливість через якійсь апарат садити офіційно людей, я б це робила. Наприклад могла продати білет, якщо є місце, просто в вагоні з двадцятивідсотковою націнкою. І це був би мій додатковий заробіток. От і я б заробляла, однак легально, і держава, і купа перевіряльників не кормилася б тупо на цьому. Хоча реформують, в Інтерсіті зовсім інша система вже, а в нас поки так.
Отака розмова вийшла "за білети". Мо кому цікаво буде.